Для друку на тканині застосовують п'ять технологій: DTF, прямий цифровий друк, термоперенесення, шовкотрафарет і сублімацію, а шостим способом нанесення є вишивка. Який метод підійде саме вам, вирішують склад тканини, тираж і складність зображення. Нижче розібрано, як працює кожна технологія, що вона вміє і де її межі.
Усі наведені нижче методи зводяться до трьох принципів: зображення переносять на тканину з плівки, наносять фарбою прямо на волокна або відшивають нитками. Від принципу залежить, чи відчуватиметься принт на дотик і з якими тканинами метод працює.
УФ-друк у цьому переліку відсутній свідомо. Він призначений для твердих поверхонь (пластику, скла, металу, дерева, кераміки), і для друку на текстилі його не застосовують.
Обидва методи використовують термопрес для того, щоб нанести принт на виріб, але результат дають дуже різний. DTF передає фотографії, градієнти, тіні й складні переходи, а кількість кольорів у макеті практично не обмежена. Його роблять від 1 штуки на бавовні, поліестері, змішаних тканинах, денімі, нейлоні й віскозі. Єдина вимога: виріб має витримати нагрівання пресом. DTF часто плутають із наліпкою. Насправді це щільний шар, який відчувається на дотик, а надто тонкі лінії макета в DTF просто не вийдуть.
Термоперенесення влаштоване інакше. Кожен колір тут окрема плівка, тож фотографій і градієнтів цей метод не дає, зате добре підходить для написів, силуетів і простої графіки. Сильна сторона цього методу у спеціальних плівках: оксамитових, голографічних, дзеркальних, світловідбивних, із глітером, неонових і люмінесцентних, що світяться в темряві. Жодна інша технологія такої фактури не дає.
Одне обмеження краще знати заздалегідь: ділянка під плівкою гірше пропускає повітря. Тому великі суцільні площі термоперенесенням краще не робити, інакше в спеку під принтом буде парко.
Прямий цифровий друк вирізняється найвищою деталізацією серед технологій нанесення на одяг. Принтер наносить фарбу безпосередньо на тканину, тому добре передає фотографії, дрібні деталі, напівтони та плавні градієнти. Найкраще ця технологія працює на виробах із високим вмістом бавовни. На синтетиці прямий цифровий друк не працює. На білому одязі принт майже не відчувається на дотик, оскільки фарба проникає у волокна тканини. На кольорових виробах нанесення може бути трохи відчутнішим, адже під кольорове зображення попередньо друкується білий шар фарби.
Є й особливість, про яку варто знати. Навіть на однакових виробах з одним і тим самим макетом принт може друкуватись з різницею в кілька міліметрів від краю виробу. Так працює сама технологія, тож якщо тираж має бути ідеально однаковим, краще знати про це наперед. Як метод працює на практиці, показано на сторінці прямий цифровий друк.
Шовкотрафарет створений для тиражів: на одну-дві речі його не запускають, бо основна робота припадає на підготовку трафаретів. Кожен колір друкують окремим трафаретом, плавних градієнтів класичний метод не дає. Натомість лише шовкотрафарет дозволяє підібрати колір за системою Pantone. А ще працює із золотими, срібними, перламутровими та флуоресцентними пігментами. Товщину шару фарби можна регулювати, тому він дає й рельєфні принти. Докладніше про технологію розповідаємо в розділі шовкотрафарет.
Сублімаційний друк суттєво відрізняється від інших методів нанесення. Фарба не залишається на поверхні матеріалу, а проникає безпосередньо в синтетичні волокна. Завдяки цьому принт зовсім не відчувається на дотик. Але ця технологія підходить лише для синтетичних виробів: спортивних футболок, прапорів, а також для повноколірного друку по всій поверхні виробу. Технологія працює саме із синтетичними волокнами, а білої фарби в сублімаційному друці немає. Тому всі білі ділянки макета фактично залишаються кольором самої тканини.
Вишивка є найстійкішим способом нанесення на одяг. За словами нашого технолога, швидше зноситься сам виріб, ніж вишитий логотип. Вона не линяє від частого прання, не вигоряє та добре переносить тертя. Фактура ниток до того ж надає речі преміального вигляду. Тому вишивку обирають для поло, кепок, уніформи, флісових кофт і худі, які носитимуть роками.
Вимоги до основи тут суворіші, ніж у друку. На тонких футболках машина прориває тканину, а на стандартній щільності ризик приблизно навпіл, тож упевнено вишивається тільки щільна основа. Варто зауважити, що дрібні літери та тонкі лінії зливаються: мінімальна читабельна висота літери становить 5–8 мм. Кольорів на один логотип краще закладати не більше десяти. Що ще варто врахувати, описано на сторінці вишивка на одязі.
Найшвидше звузити вибір допомагають кілька запитань до самого замовлення:
Для незнайомої тканини чи складного виробу спершу роблять тестовий друк. Щодо стійкості правило однакове для всіх методів друку: прати навиворіт у делікатному режимі до 30 °C, без відбілювачів, і не прасувати по зображенню.